Перший вірш із збірка літературних перегуків поетів Вінниччини із творами світової літератури.

СПОГАД ПРО МІСТ МІРАБО Михайло Каменюк

Я прийшов сюди, Гійоме, прописатися в Париж.
Тут мені усе знайоме — не потонеш, не згориш.
Тут мені не треба сцени, щоб долать неслави різь.
З ситцю платтячко у Сени і просвітлює наскрізь.
Скаргу має префектура: бюрократії сичі
В церкву, де вмирав Петлюра, не пустили уночі.
Перейти я знов не проти сенжерменівські вали,
Де Махно свої на продаж плів химерні постоли,
Де його останні сили зрадили — мерсі буку! —
Де чита він «Крик з могили» у могилі на боку.
Це ж ворожка нагадала — голову навідсіч дам! —
Й ти сто літ мене прождала у соборі Нотр-дам.
Я ворожці кину в ручку. Прощавай, булонський ліс!
Я в бою згубив обручку, що сто літ до тебе ніс.
Я вже сам не випиваю, хоча гріш в кишені є,
Я в кав’ярні вам співаю — український шансоньє.
І спізнавши слів отруту, краще б ножик під ребро,
Уночі червону руту кину з мосту Мірабо.
І гукну, звершивши коло, міліон спаливши свіч,
До Холодного: ‘«Миколо, що це я був — ти посвідч…